01Піші походи з гідом
Від легкої прогулянки до багатоденного переходу хребтом. Темп задає група, а не графік.

Ми водимо в гори, які відповідають. Багатоденні переходи хребтами, ночівлі на полонинах і тиша, яку не купиш квитком.
Шість форматів — від пішого переходу хребтом до сплаву. Обирай, як тобі зручніше зайти в Карпати.
01Від легкої прогулянки до багатоденного переходу хребтом. Темп задає група, а не графік.
02Туди, куди не веде асфальт: полонини, хребти, старі лісовозні дороги.
03Свій квадроцикл, інструктаж і маршрут по бездоріжжю з видом на Ґорґани.
04Двомісний баггі, багнюка й серпантини. Найбільш адреналінове, що в нас є на колесах.
05Гуцульські коні, які знають ці стежки краще за людей. Для новачків теж.
06Сплав Прутом або Черемошем. Навесні — велика вода, влітку — спокійніше.

Молфар у Карпатах — це той, хто читає погоду по хмарі над Говерлою і знає, коли хребет пускає, а коли краще зачекати в колибі. Ми не переказуємо легенди — ми ведемо так, як вели сто років тому: повільно, уважно, з вогнем щовечора.
Кожен наш маршрут — це домовленість із горою. Група до восьми людей, місцеві провідники з Верховини та Рахова, ночівлі там, де є вода й затишок від вітру. Ніяких натовпів на вершині о десятій ранку.
«Гора не любить поспіху. Хто біжить — той нічого не бачить, а хто йде — тому вона показує».
Максимум 8 людей на одного провідника. Це не туризм — це похід.
Провідники, кухарі й ґазди — з навколишніх сіл. Гроші лишаються в горах.
Виносимо все, що принесли. Ватра — тільки у визначених місцях.
Виходимо о пʼятій, доки долина ще в тумані. Перевірка спорядження, розподіл ваги, перша кава на камені. До Говерли — три з половиною години.
Вершина до восьмої ранку — поки її ще не поділили між собою автобуси. Далі йдемо хребтом на схід, і людей більше не буде до самого вечора.
Спуск до Несамовитого — озера, куди за легендою кидали ножі, щоб викликати бурю. Ми не кидаємо. Купаємось і сушимось на вітрі.
Найдовший перехід. Найвище озеро країни зліва, Гутин-Томнатик справа, і жодного укриття, якщо прийде фронт. Тут провідник вирішує все.
Світанок біля обсерваторії — та сама «Біла слон», заради якої йшли чотири дні. Спускаємось у Шибене, де на нас уже чекає ватра й вечеря.
Стара практика: три кола — стихія, пора й намір. Що випаде на перетині, те й буде твоєю дорогою цього року.
Усі — з карпатських сіл, усі мають сертифікацію гірського провідника та досвід зимових виходів.





★★★★★«На четвертий день я перестала перевіряти телефон. Це, мабуть, головне, що зі мною там сталося».
Олена Р.
Чорногора · вересень
★★★★★«Ґорґани — це чесно важко. Але коли Остап каже “стоїмо”, то стоїмо. І саме тому всі повернулись».
Андрій К.
Ґорґани · липень
★★★★★«Їхала на ретрит скептично. Приїхала додому і два тижні варила ті трави, що ми збирали».
Наталя Б.
Полонина Тиша · червень
★★★★☆«Зимовий Свидовець — мінус двадцять три на гребені. Спорядження підібрали ідеально, я не змерз жодного разу».
Тарас М.
Свидовець · лютий
★★★★★«Ватра, трембіта і повна тиша після. Ми з чоловіком уже записались на наступний рік».
Ірина Д.
Синевир · травень
Коротко про головне. Повний список приходить на пошту за два тижні до старту.
Ми не селимо самі — але відповідаємо за тих, з ким працюємо. Ці готелі й садиби перевірені нашими групами.
Групи набираємо за два-три місяці. Напиши, куди тягне — підберемо дату, склад і спорядження, навіть якщо ти ще ніколи не ночував у горах.